Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
оповіщувач — а, ч. Той, хто оповіщує кого небудь про що небудь … Український тлумачний словник
13.220.20 — Протипожежні засоби ГОСТ 12.4.009 83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание. Взамен ГОСТ 12.4.009 75 ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять На заміну ДСТУ 2273 93… … Покажчик національних стандартів
13.310 — Захист від злочинів ДСТУ 3892 99 Засоби інженерно технічного укріплення та захисту об єктів. Терміни та визначення ДСТУ 3960 2000 Система тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно пожежної сигналізації. Терміни та визначення ДСТУ 3975… … Покажчик національних стандартів
винищувач — а, ч. 1) Той, хто винищує кого , що небудь. 2) Бойовий, швидкохідний літак із сильним озброєнням, призначений для знищення у повітрі ворожих літаків. || Льотчик, що літає на такому літаку. •• Вини/щувач бомбардува/льник надзвуковий військовий… … Український тлумачний словник
винищувач — 1 іменник чоловічого роду, істота про людину винищувач 2 іменник чоловічого роду літак … Орфографічний словник української мови
згущувач — а, ч., тех. Апарат для згущування чого небудь через видалення вологи. •• Флотаці/йний згу/щувач ефективний пристрій для згущення осаду … Український тлумачний словник
згущувач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
знищувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
льотчик-винищувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
очищувач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
